8-річний автор легендарного “Маріупольського щоденника” зумів вирватись у Запоріжжя
8-річний хлопчик Єгор з Маріуполя, який вів щоденник про жахи оточення і окупації міста росіянами, зумів з родиною вирватись до Запоріжжя.
Про це повідомив його родич, маріупольський фотограф Євгеній Сосновський.
“Вони це зробили! Той самий хлопчик, який написав свій “Маріупольський щоденник”, та його сім’я на 100-й день війни змогли виїхати з окупованого Маріуполя! Двоє поранених дітей, їхня поранена мати та бабуся вже в безпеці і зараз у Запоріжжі!” – повідомив Сосновський.
Маріупольський щоденник
На початку травня Євгеній Сосновський оприлюднив фото щоденника 8-річного хлопчика Єгора, який вів записи в підвалі розбомбленого Маріуполя.
У словах дитини описаний весь жах війни, яку він бачив на власні очі. Ці фото розійшлися у соцмережах сотнями перепостів та зібрали безліч коментарів українців.
До війни захопленням Сосновського було фотографувати чарівну природу Приазов’я, старовинні квартали рідного міста та сценічні постановки в театрах Маріуполя.
Після початку бойових дій в його об’єктив стали потрапляти лише біль, руїни і страждання знищеного вщент міста.
Євгеній Сосновський є двоюрідним дідусем маленького Єгора. Одного дня, вже після початку війни, той опинився на порозі його квартири разом із мамою та 15-річною сестрою. Усі вони були поранені в результаті вибуху.
За деякий час, розказував Сосновський ВВС News Україна, квартиру довелось залишити і переміститись в підвал сусіднього будинку.
Там в підвалі Євгеній і звернув увагу, що його маленький родич веде щоденник. Єгор викладав на папері все, що відбувалось з ним і його родиною з початку війни 24 лютого.
Дідусь сфотографував сторінки, списані нерівним дитячим почерком.
Крім фотографування Євгеній щодня займався пошуками хоч якої-небудь їжі і води для дітей в підвалі. Декілька разів йому доводилось перетинатись з чеченськими військовими в місті, які обшукували його і погрожували зброєю.
Після двох місяців перебування в окупації Євгенію вдалось вирватись з Маріуполя.
На початку травня він з дружиною і тещею зміг сісти на евакуаційний автобус, що залишав місто по “гуманітарному коридору”.
Після важкої подорожі і чисельних блок-постів росіян вони змогли потрапити до українського Запоріжжя.
Сосновський зміг вивести цінний вантаж – флеш-картку з близько 400 фотографіями, зробленими в Маріуполі.
“Я надійно заховав її в особистих речах, щоб не знайшли при перевірках”, – каже він.
Тепер його світлини – це важкі і трагічні свідчення вбивства рідного міста. Найдраматичніші саме ті, які вивів нерівним почерком на білому папері маленький 8-річний хлопчик.
Свій щоденник маленький Єгор веде російською мовою з помилками, інколи розповідаючи про буденні події, інколи – про смерті і поранення родичів.
Серед тексту є й малюнки хлопчика. На них святкування дня народження, палаючі будинки, трупи, люди зі зброєю і танки.
– “ВІЙНА. Я добре поспав, прокинувся, посміхнувся,встав і почитав до 25 сторінок. Ще в мене помер дідусь”.
“У мене рана на спині, зідрана шкіра. В сестри поранення голови. В мами вирване м‘ясо на руці і дірка в нозі”.
– “Мені 8 років, сестрі – 15, мамі – 38. Ми співаємо. Час робити перев’язку: мама перша, я – другий, третя – сестра. До речі, в мене з’явилась подружка Віка. Вона весела і в неї хороші батьки”.
“Я прокинувся, ну як і вчора, посміхнувся тощо. Бабуля пішла по воду. Повернулась. До речі, скоро в мене день народження”.
– “У мене померли дві собаки і бабуся Галя, і улюблене місто Маріуполь за весь цей час, починаючи з 24-го четверга”.