Блогер розклала все по поличках, просто слів немає і нема чого додати.

Вам коли-небудь випадково потрапляли в руки фальшиві гроші? Якщо так, то, напевно, ви пам’ятаєте, чим це для вас обернулося. Те, що ви вважали цінністю, виявилося пилом. Ви коли-небудь мали справу з фальшивими друзями? Або з фальшивими коханими, обсипали вас брехливими словами? Погодьтеся, все це боляче, брудно і неприємно. А найприкріше, що найскладніше пережити, то, що ми не можемо зрозуміти, як це комусь вдалося нас обдурити?

Соромно бути обдуреними. Адже ми ж розумні люди, бачили все і чули, розуміли, як нам здавалося, і раптом, так гірко помилилися! Фальшивий патріотизм – явище в масштабах країни не менше трагічне. Адже брехливе і фальшиве завжди дискредитує сьогодення. У людей починає формуватися нездорове сприйняття поняття патріотизму, а часом, негативне ставлення до справжніх захисників, героям Майдану і патріотам.

Замість відчуття безпеки й захищеності, з’являється просто реальний страх, коли дивишся на таких псевдо, що б’ють себе в груди, козиряти фальшивими орденами, які підпалюють стіни офісу Президента і Верховного Головнокомандувача твоєї країни, б’ють скла, учиняють розбій, виявляються замішаними в незаконній діяльності, в незаконної наживи, працюють тим самим на створення негативного іміджу країни, послаблюючи таким чином її позиції.

А головне, продовжують брехати, вивертатися, вважати, що можна тепер зробити будь-який злочин і варварськими методами через вулицю, погромами, погрозами і грубою силою вимагати безкарності? За це я повинна поважати цих «патріотів»? Ні, хлопці. Так справа не піде. Давайте на чистоту. Який же це патріотизм? Війна – це своя особливе життя. Набагато більш жорстока, і яка змінює свідомість людей. І на ній, так само як і в мирному житті, є чисті, справжні люди, які за ідею і за Батьківщину, і ті, для кого війна стає засобом збагачення.

Вона породжує героїв. І злочинців. Шахраїв, вбивць, які прикриваючись нею, обернувши своє гниле нутро українським прапором, намагаються залишитися недоторканними. І ви не знаєте, де правда. Поки брехня не стає відверто явною і незаперечною. Не варто також забувати, що війна – це завжди політика, де часто справжній герой підміняється поняттям героя створеного. І тут, як би не було гірко і часом соромно, нам всім слід визнати, чим раніше, тим краще, що тоді, 7 років тому, переживши Майдан, ми були обмануті, привівши до влади злочинців, які не мають ніякого відношення ні до патріотизму, ні до України, ні до цінностей Майдану.

Одними з перших, хто зрозумів це, стали якраз хлопці «в джинсах і светрах». Вони-то і почали бити на сполох, розбудили народ. Назвали речі своїми іменами. Змусили думати. Цікавитися країною. Чи не залишатися осторонь. Розуміти, як багато залежить від кожного. Вибирати, на чиєму ти боці. Шукати правду.Недаром їх лідер – зараз наш Президент. Але багатьом досі складно переступити цей поріг і сказати: «Так, тоді, у 2014-му я помилився». Чіпляючись за цінності Майдану, вони думають, що зрадять їх, відмовившись від тих, кого самі привели тоді до влади. Боячись собі зізнатися, що зрадили якраз їх самих. Що все, що для них було цінним, виявилося пилом.

Але самі ідеали Майдану нікуди ж не поділися. І саме зараз вони тільки й починають знаходити своє справжнє втілення в життя. все-таки українці змінюються. Народ стає розумнішим та мудрішим. Україна змінюється. Все щільніше стискається кільце навколо недоторканного монополіста шоколадного лжепатріотизму, змушуючи його робити прокол за проколом, провал за провалом. Павуки в цьому кільці вже стали жерти один друга. Все більше людей, які помилилися, відвертаються від цього монополіста фальшивого патріотизму, повертаючись з королівства кривих дзеркал в реальність. «Це інший Зеленський», – з подивом кажуть вони, починаючи його поважати. «Так, ні, – кажу, – той самий, що і був два роки тому, просто ви відразу не побачили його таким, яким він є. Помилилися. Буває».

Так, змужнів, так, навчився багато чому, так, став серйозніше, жорсткіше. Але, а як ви хотіли? Щоб хлопець з концертної сцени в одну мить прийшов і розв’язав всі проблеми держави? Важливо, адже те, що всередині. А це в ньому незмінно … На жаль, на історії України назавжди залишиться ганебне і ганебне клеймо – її п’ятий президент Порошенко. І так, це допустили ми. Що фальшивий нелюдь спаскудив все те, за що стояли на Майдані. І зараз, рятуючи свою шкуру, намагається зганьбити горде і гідне ім’я воїна, добровольця, волонтера, патріота.

Соромно бути «патріотом», якого підтримує Порошенко. Тому що там, крім політичних дивідендів, немає ніякого гідності, немає нічого справжнього. Це «патріот», зшитий з клаптиків ілюзій і зліплений з шоколаду. Чи ж варто визнавати помилки. Соромно не думати. Не бачити. Чи не робити висновків. Соромно підтримувати покидька. Соромно жити вниз головою. Соромно і загрожує взагалі мати відношення до цієї токсичної, просоченої наскрізь фальшю фігурі, яка отруює отрутою і бруднить брудом все і всіх, до чого доторкнеться. Все більше людей розуміють це. Україна відроджується з попелу. Слава Україні, слава справжнім героям!

Автор Наталія Нестерова UKRLIFE

UA-news

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Next Post

Степанов пояснив високу смертність від коронавірусу в Україні

Нд Бер 28 , 2021
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов пояснив високу смертність від коронавірусу в Україні агресивністю «британського» штаму, який зараз активно шириться країною. Про це Степанов розповів в інтерв’ю Радіо Свобода. «Це зовсім інший штам вірусу. Це „британський штам“ вірусу, який вже поширений по всій країні. І більша кількість людей заражається цим вірусом, він передається набагато швидше, […]