Дідусь на візку, який вмикав в окупованому Херсоні українські пісні, передав ЗСУ пів мільйона

Дідусь на візку, який вмикав в окупованому Херсоні українські пісні, передав ЗСУ пів мільйона

В Херсоні 75-річний дідусь протягом пів року збирав допомогу ЗСУ просто на очах в загарбників

.Дядя Гриша, як його називають місцеві, виїжджав у середмістя Херсона щодня, без жодних свят та вихідних. За допомогою програвача  вмикав українські пісні, а всі гроші, які давали йому люди, пересилав для Збройних сил України. З початку окупації Григорій Миколайович разом із патріотичними херсонцями зібрали понад пів мільйона гривень, йдеться в ТСН.

Григорія Янченка, або в народі  «дядю Гришу», у Херсоні знає кожен. Каже, сам колись служив у Псковській дивізії, а від початку війни Росії проти України у 2014 році почав збирати гроші вже для українських десантників та добробатів. За вісім років він передав на фронт майже 4 мільйони гривень. Згадує, коли російські окупанти увійшли в Херсон, спочатку був немов у ступорі, а потім виїхав у центр з колонкою. «Я записав туди пісні крім гімну, «Калини», іще військових маршів, плюс іще усі пісні українські, які популярні були», — розповідає волонтер.

Щодня він виїздив у центр на свій маршрут по вулиці. Каже, для херсонців це стало немов ковтком свіжого повітря. «Тільки виїжджаю, мене вже чують і чекають. Задоволені, з усмішками, це не передати. І отак їдеш і всі люди підспівують», — розповідає Григорій.

Вже до обіду прозоре відерце було заповнене купюрами. За пів року чоловік з окупованої території зібрав та передав українським волонтерам понад 600 тисяч гривень. Каже, що для кого збирає, – розуміли всі. Кидали навіть рублі, що їх видавали окупанти. А були й випадки, коли на ЗСУ віддавали останнє.

Дядю Гришу вивезли з Херсону до Запоріжжя ледь не силоміць. Після численних попереджень та погроз, колаборанти повідомили, що за кілька днів його чекають «на підвалі». Знайомі переправили дядю Гришу катером в Олешки, звідти – до Василівки. Наразі він у волонтерському центрі в Запоріжжі. «Кожного місяця, там дуже немалі суми, які він збирав та відправляв. Говорив, що я не можу, я вам довіряю, знаю, що гроші підуть на що треба. І от крайню автівку, яку я придбала і перегнала на фронт, вона була наполовину куплена з його грошей», — розповідає керівниця волонтерського центру Галина Гончаренко.

Бійці, яким вже 8 років допомагає дядя Гриша, пропонують перевезти його далі від ворожих обстрілів, але той категорично відмовляється. Каже – спробує так само збирати гроші в Запоріжжі. Не хоче їхати далеко від Херсону, і сподівається, що зможе повернутися туди вже незабаром. Росіян там точно не буде, у цьому дядя Гриша впевнений.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *